Не дивлячись на відому істину, що вода та електроенергія несумісні, європейські “зелені енергетики” мають власне бачення цього судження. “Зелені” енергетичні компанії все частіше звертають свою увагу на просторі водойми для встановлення сонячних панелей. Чому так відбувається та які перспективи розповів Boomberg, а ми ділимось з вами найцікавішим.
Відома Мюнхенська компанія Baywa r.e. до 2018 року виробляла традиційні батареї наземних сонячних електростанцій. Але 5 років тому їх головний виконавчий директор Бенедикт Ортманн встановив свій перший масив плавучих панелей і це стало їх “щасливим квитком”. Компанія стала провідним європейським виробником плавучих фотогальванічних елементів, багатьом відомим як FPV чи «флоатовольтаїки». За останнє десятиліття кількість встановлених плавучих панелей збільшилася на 2000%, і це звісно, вражаючий результат.
“Бум” на плавучі сонячні панелі стався з декількох причин. По-перше швидкий приріст встановлення сонячних панелей на дахах європейських будинків за останніх 20 років. “Даховий фонд” був обмежений і це сильно вплинуло на пошук вільних площ для встановлення. По-друге багато фермерів та місцевих мешканців вбачають встановлення сонячних панелей на будинках не лише як акт архітектурного вандалізму, але й як пряму загрозу для аграрної промисловості, адже сонячні панелі займають землю, яку можна було б обробляти.
Тому Флотовольтаїка стала справжньою знахідкою і компромісом для всіх учасників проблеми. Такі панелі встановлюють у закинутих піщаних чи вугільних кар’єрах, які точно не можуть гарантувати хороший врожай.
Щоб задовольнити попит на встановлення таких панелей, багато європейських країн,підприємств та комунальних служб перевіряють і відмічають промислові зони, що не використовуються, у пошуках доступних водойм. Перевага надається озерам, які не приваблюють відвідувачів та мають стабільний рівень води, який взимку не зникне під сніговим покривом. Також на вибір водойми впливає доступність підключення до мережі та дозвіл на землю.
За оцінками Світового банку, Європа могла б покрити щонайменше 7% свого річного енергоспоживання, розмістивши плавучі сонячні батареї лише на 10% поверхні штучних озер. Якби це було масштабовано в глобальному масштабі, кількість електроенергії, що виробляється, збільшилася б до 5 211 терават-годин на рік — більше, ніж вся електроенергія, щорічно споживається США, найбільшою економікою світу.
На даний момент лідерами з відновлення плавучих станцій в Європі належить Нідерландам. Підвищений інтерес також помітний в Італії, Португалії, Швейцарії та Великобританії. Українські “зелені” компанії та підприємці, ж в свою чергу також мають звернути увагу на новий тренд на плавучі сонячні електростанції.
Читати оригінал від Boomberg за посиланням: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-08-03/floating-solar-panels-turn-old-industrial-sites-into-green-energy-goldmines