Владислав Соколовський, голова правління АСЕУ, виступив в межах Dialogue Hub та розповів про практичні можливості використання низького вуглецевого сліду сонячної генерації для зменшення витрат українських експортерів за механізмом CBAM, а також про необхідні регуляторні рішення та виклики, пов’язані з верифікацією електроенергії із СЕС та УЗЕ.
29 вересня 2026 року відбувся онлайн-захід Dialogue Hub «Україна та CBAM: вплив на енергетику, експорт електроенергії та інтеграцію до ринку ЄС», організований Українською енергетичною ініціативою Глобального договору ООН в Україні.
Учасники заходу обговорили вплив механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) на український енергетичний сектор, конкурентоспроможність української електроенергії на ринку ЄС, декарбонізацію генерації, транскордонну торгівлю електроенергією та подальшу інтеграцію України до європейського енергетичного ринку.
До дискусії долучилися представники державних органів, енергетичних компаній, операторів ринку та профільних галузевих асоціацій.
Асоціацію сонячної енергетики України на заході представив голова правління АСЕУ Владислав Соколовський, який виступив у блоці «Позиція профільних асоціацій: що CBAM означає для різних сегментів енергетики та бізнесу».
У своєму виступі Владислав Соколовський зосередився на практичних можливостях використання низького вуглецевого сліду сонячної генерації для зменшення витрат українських експортерів у рамках CBAM.
Як зазначив голова правління АСЕУ, CBAM запрацював з 1 січня 2026 року, а продаж сертифікатів розпочнеться у 2027 році, при цьому зобов’язання вже стосуються поставок поточного року. Юридично CBAM є фінансовим режимом, а не режимом оподаткування. Його виконує декларант у ЄС, однак економічні витрати можуть передаватися українському продавцю через умови контрактів.
За словами Владислава Соколовського, ключовим питанням для українського бізнесу є підтвердження низьких викидів конкретної поставки відповідно до правил ЄС.
«Головне – потрібно підтвердити низькі викиди конкретної поставки за правилами ЄС», – наголосив Владислав Соколовський.
Він окреслив декілька практичних моделей, за яких сонячна генерація може сприяти зниженню вуглецевої інтенсивності продукції українських експортерів.
Корпоративний фізичний PPA. Для таких галузей, як виробництво цементу та добрив, електрична складова враховується під час розрахунку викидів. Пряме фізичне постачання електроенергії від конкретної сонячної електростанції може дозволити застосувати нижчий фактичний коефіцієнт. Водночас для підтвердження такого підходу необхідні погодинні дані, профілі розподілу та відповідна верифікація.
Власна сонячна електростанція експортера. Ще одним варіантом є встановлення СЕС безпосередньо на території підприємства з прямим технічним зв’язком із виробництвом. Така модель може спростити підтвердження фактичних коефіцієнтів, однак також потребує погодинного обліку споживання електроенергії від СЕС і мережі, правильного розподілу між виробничими процесами та верифікації.
Експорт електроенергії до ЄС. Окремим напрямом є використання української низьковуглецевої електроенергії для експорту. За словами Владислава Соколовського, у міксі електроенергії, з якою працює гарантований покупець, сонячна генерація становить близько 90-95%. Водночас для промислових СЕС важливим залишається питання подальшої моделі роботи після завершення дії зеленого тарифу у 2030 році.
Під час виступу Владислав Соколовський також звернув увагу на новий практичний виклик – верифікацію електроенергії, виробленої СЕС із системами накопичення енергії.
Необхідно чітко розмежовувати електроенергію, яка була закачана в систему накопичення від сонячної електростанції, та електроенергію, отриману з мережі. Для цього, зокрема, можуть бути необхідні окремі технічні лічильники та чіткі правила підтвердження походження електроенергії.
Це питання набуває особливої актуальності з огляду на активний розвиток комбінованих проєктів: за словами голови правління АСЕУ, близько 80% нових сонячних електростанцій будуються із системами накопичення енергії.
У ході дискусії експерт АСЕУ окреслив низку питань, які потребують подальшого опрацювання.
Серед них:
- зарахування гарантій походження в рахунок сплати внутрішнього вуглецевого податку, що, на думку АСЕУ, могло б також сприяти підвищенню вартості гарантій походження;
- отримання офіційних роз’яснень щодо методики верифікації електроенергії із систем накопичення, зокрема щодо підтвердження того, що енергія була закачана до УЗЕ саме від сонячної генерації;
- визнання українських гарантій походження в ЄС – крок, який, хоча й не вирішує безпосередньо проблему CBAM, може підтримати розвиток механізмів підтвердження використання відновлюваної енергії;
- проведення правової та економічної перевірки пілотних поставок, щоб на практиці підтвердити можливість зменшення CBAM-витрат за рахунок використання електроенергії конкретних сонячних електростанцій.
Наразі на українському ринку відсутні практичні приклади таких поставок, тому, на думку АСЕУ, важливо перейти від теоретичного опрацювання механізмів до реалізації пілотних проєктів.
Окремо під час заходу обговорювалося питання гарантій походження. Як наголосив Владислав Соколовський, гарантії походження самі по собі не є сертифікатом CBAM і безпосередньо не зменшують суму платежу за механізмом. Вони підтверджують атрибут використання відновлюваної енергії.
Водночас пан Соколовський вважає важливим удосконалювати механізми використання гарантій походження та інтегрувати їх у ширшу систему стимулювання декарбонізації української економіки.
За словами голови правління АСЕУ, потенційне визнання українських гарантій походження в ЄС у поєднанні з іншими регуляторними рішеннями може стати одним із елементів комплексного підходу до зниження вуглецевої інтенсивності української продукції.
Сонячна енергетика — частина рішення для конкурентоспроможності України
Учасники Dialogue Hub також обговорили роль держави та бізнесу у збереженні конкурентоспроможності української електроенергії на ринку ЄС, необхідність декарбонізації генерації та перспективи подальшої інтеграції українського енергетичного ринку з європейським.
Для АСЕУ важливо, щоб розвиток сонячної генерації розглядався не лише як інструмент трансформації енергосистеми, а й як практичний фактор конкурентоспроможності української продукції на європейських ринках.
«Сонячна енергетика може допомогти експортерам зменшити оплату за CBAM і водночас підтримати нашу енергосистему», – підсумував Владислав Соколовський.
АСЕУ дякує Українській енергетичній ініціативі Глобального договору ООН в Україні за організацію Dialogue Hub та всім учасникам за змістовну й практичну дискусію щодо майбутнього української енергетики, декарбонізації та інтеграції України до європейського енергетичного ринку.