Аграрний сектор України дедалі активніше інвестує у власну генерацію та системи накопичення енергії. Водночас успішна реалізація таких проєктів потребує не лише правильних технічних рішень, а й розуміння чинного законодавства та доступних моделей роботи на ринку електроенергії.
Голова Правового комітету Асоціації сонячної енергетики України Іван Балицький розповів про ключові правові інструменти, які сьогодні можуть використовувати агропідприємства для встановлення сонячних електростанцій (СЕС) та установок зберігання енергії (УЗЕ). Відповідну тему експерт представив під час Solar Agro Conference 2026, організованої АСЕУ.
За словами експерта, чинне законодавство пропонує агробізнесу чотири основні моделі реалізації таких проєктів: механізм самоспоживання, механізм самовиробництва (Net Billing), продаж електроенергії на оптовому ринку та участь у «зелених» аукціонах за механізмом ринкової премії (Feed-in Premium). Кожен із цих інструментів має власні особливості, переваги та вимоги до учасників ринку.
Найпростішим варіантом для підприємств, які прагнуть підвищити власну енергетичну незалежність, є механізм самоспоживання. Він передбачає будівництво сонячної електростанції для покриття власних потреб без продажу електроенергії до мережі. При цьому підприємство може встановити СЕС потужністю до 20 МВт та систему накопичення енергії до 5 МВт без необхідності отримання ліцензій на виробництво чи зберігання електроенергії. Також відкривається можливість отримання гарантій походження електроенергії та участі в агрегованих групах для надання послуг балансування.
Другим варіантом є механізм самовиробництва (Net Billing), який дозволяє підприємству не лише забезпечувати власне споживання, а й продавати надлишки електроенергії до мережі після набуття статусу активного споживача. Водночас законодавство не вимагає отримання ліцензій на виробництво, продаж чи зберігання електроенергії, що значно спрощує реалізацію таких проєктів.
Для підприємств, які планують працювати як повноцінні виробники електроенергії, передбачено можливість продажу електроенергії на оптовому ринку. Така модель дозволяє реалізовувати електроенергію на різних сегментах ринку, укладати корпоративні договори купівлі-продажу електроенергії (CPPA), однак передбачає отримання ліцензії на виробництво електроенергії, набуття статусу учасника оптового ринку та відповідальність за небаланси.
Окрему увагу Іван Балицький приділив механізму «зелених» аукціонів, який із 2026 року працює за моделлю Feed-in Premium. Він детально розглянув умови участі в аукціонах, строки державної підтримки, вимоги до проєктів та особливості реалізації сонячних електростанцій у поєднанні із системами накопичення енергії (BESS).
На думку експерта, вибір оптимальної правової моделі залежить від стратегії розвитку підприємства, обсягів власного споживання електроенергії, інвестиційних планів та готовності працювати на ринку електроенергії. Саме тому ще на етапі планування проєкту важливо правильно оцінити всі доступні механізми та їхні правові особливості.
Асоціація сонячної енергетики України й надалі ділитиметься практичними рекомендаціями експертів, щоб допомагати бізнесу краще розуміти зміни законодавства та успішно реалізовувати проєкти у сфері сонячної енергетики й систем накопичення енергії.