Як збалансувати фінансову стабільність галузі ВДЕ та стимулювати при цьому будівництво нових генеруючих потужностей в Україні?
Українська енергосистема вже пережила 9 масованих атак і близько 10 менших. У випробувальний для всієї країни час енергетики продемонстрували надзвичайну працездатність, витримку та високий професіоналізм. Запас міцності дозволив енергосистемі вистояти навіть під такими нечуваними атаками на енергетичну інфраструктуру, які ще ніхто раніше не бачив.
Генеруюча потужність країни відчутно знизилася, але разом з тим енергосистема демонструє здатність до швидкого відновлення. Тому вже зараз можна говорити про майбутній розвиток і трансформацію енергетичного сектору країни після війни та висновки щодо підходів до побудови енергосистеми нового зразка, заснованої на децентралізованих відновлюваних джерелах енергії.
Найбільш стійкою, з точки зору забезпечення кінцевого споживача електроенергією, є саме децентралізована енергосистема з домінантом розподіленої генерації, яка може використовувати смарт технології, управління попитом, вчасно модернізується та балансується через інтерконнектори з сусідніми країнами. Відновлення енергетичної інфраструктури має базуватися на ще більшому посиленні стійкості та максимальному «озелененні» генерації, зменшенні залежності від імпортованих видів палива та енергоресурсів. Це відповідає інтересам України та інтересам ЄС. Тому Уряд має створити такі гарантовані інвестиційні умови, аби зацікавити інвесторів ВДЕ в нових проєктах, забезпечити будівництво не тільки нових генеруючих потужностей, але і балансуючих, зокрема, систем накопичення енергії.
Варто окремо підкреслити, що без чіткої, прозорої та довгострокової державної політики щодо розвитку відновлюваної енергетики, заяви представників влади щодо підтримки загальносвітового тренду «зеленого» переходу і розвитку відновлюваної генерації в країні, так і залишатимуться гучними деклараціями. Адже, з року в рік маємо цілу низку критичних, неврегульованих питань та рішень, які привели галузь у скрутне становище та ставлять під сумнів питання подальшого розвитку ВДЕ в Україні.
Серед накопичених питань, виробників найбільше турбують питання правової визначеності, правової стабільності, дотримання Міністерством енергетики та Регулятором раніше ухвалених законів, а також виконання раніше ухвалених судових рішень.
Окремо варто зазначити, що залишається відкритим питання щодо законності Наказу №206, виданого Міненерго. Як відомо, саме цим наказом в ручному режимі обмежили право на розрахунки із зеленою генерацією за вироблену електроенергію і виробники не отримують більшу частину коштів за відпущену ними електроенергію за «зеленим» тарифом за низку місяців 2022 року. Станом на сьогодні вироблена ВДЕ електроенергія оплачена з березня по липень поточного року не більш як на 31,6%. А рівень розрахунків за 11 місяців склав всього 52,1%.
Серед професійних юристів галузі точаться дискусії навколо того, чи не відбулось в результаті прийняття такого наказу втручання в самостійну, незалежну господарську діяльність ДП «Гарантований покупець», а також в процес розпорядження коштами, які перебувають на балансі ДП, та чи є загалом Міненерго суб’єктом управління ДП «Гарантований покупець», а не передбачений нормативними актами колегіальний орган – КМУ.
Можна припустити, що Міненерго та НКРЕКП, яка погодила положення наказу, в той момент мали на меті сприяти стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період оголошення воєнного стану та ризиків для енергетики, проте така діяльність повинна бути в межах чинного національного та міжнародного законодавства, та не дискримінувати виробників електроенергії, а також не встановлювати принагідно ретроспективні норми щодо виплат за «зеленим» тарифом.
Регулярна зміна умов роботи учасників ринку електричної енергії ставить під загрозу енергетичну безпеку країни, та робить інвестиції національних та міжнародних інвесторів в енергетичну галузь України вкрай ризикованими, а отже і малоймовірними, навіть попри голосні запевнення про те, що Україна стане повоєнним «зеленим» хабом Європи.
Попередні роки галузь ВДЕ штучно недофінансовувалась. На сьогодні заборгованість НЕК «Укренерго» перед «Гарпоком» за послугу зі збільшення частки ВДЕ ще за минулий 2021-ий рік складає 3,4 млрд грн (з урахуванням ПДВ), а за 2022-ий рік – 8,9 млрд грн. НКРЕКП як незалежний регулятор мав би забезпечити, щоб тариф на передачу «Укренерго» був достатнім для виконання зобов’язань і не був дефіцитним. Але в тарифі на 2023 не передбачено покриття накопичених боргів перед ВДЕ, що складатимуть до кінця поточного року щонайменше 16 млрд грн. Також залишається невирішеним питання компенсації виробникам з ВДЕ обсягів обмежень, які були застосовані НЕК «Укренерго» в 2019-2020 роках на суму 0,5-0,8 млрд.грн, а також компенсації суттєво переплачених виробниками небалансів через протизаконну формулу для обчислення небалансів, яку ухвалив Регулятор у січні 2021 року, не врахувавши жодної із наданих пропозицій виробниками ВДЕ.
Наявність непогашеної заборгованості перед ВДЕ та її штучне накопичення– перша ознака того, що державі не варто розраховувати на нові інвестиції у відновлювану генерацію допоки не будуть врегульовані питання з борговими зобов’язаннями.
І потрібно шукати шляхи, щоб не лише їх погасити, але й превентивно вживати заходів, щоб вони не формувались у майбутньому. Один з таких заходів – це затвердження збалансованого тарифу НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії. На цьому постійно наголошують учасники ринку ВДЕ та підтримують у зазначеному намаганні ОСП, адже очевидно, що тарифи попередніх трьох років були недостатніми та дефіцитними.
Так, у 2022 році тариф на передачу становить 345,64 грн/МВт-год (без ПДВ). На засіданні 21 грудня 2022 року Регулятор ухвалив постанову № 1788, якою передбачив поетапне підвищення тарифу на передачу на 2023-ий рік. Зокрема, постановою передбачено, що тариф на передачу електричної енергії: на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) – 380,28 грн/МВт-год; на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) – 430,25 грн/МВт-год; на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) – 485,10 грн/МВт-год. Тариф «Укренерго» складає в середньому менш як 10% від вартості електроенергії для бізнесу, тому фактичне підвищення тарифів для бізнесу складе всього 1,3−1,5% вартості електроенергії для цих споживачів.
Нагадаємо, що спершу тариф передбачався на рівні 522,46 грн/МВт·год. І він був підтриманий профільними асоціаціями галузі ВДЕ та НЕК «Укренерго», як найбільш зважений та збалансований за останні роки. За тарифу 380,28 грн/МВт-год на перший квартал годі й думати про відновлення та модернізацію мереж, а також покриття хоча б частини необхідного обсягу компенсацій підприємствам зеленої енергетики.
Варто відзначити, що таке рішення стало несподіванкою не тільки для учасників ринку відновлюваної енергетики, але й для самого Укренерго, який очікував отримати ресурси на відновлення енергомереж вже у січні. Крім того, процес затвердження тарифу не був до кінця публічним та прозорим.
Як зазначив Голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький: «Для нас є несподіванкою такий поетапний ріст тарифу. Проаналізувати його вплив на нашу можливість здійснювати діяльність оперативно-технологічного управління системою експлуатації мереж зараз важко. Точно можна сказати, що запропонований порядок збільшення тарифу на передачу та диспетчеризацію не відповідає тимчасовій структурі витрати коштів, яка очікується наступного року».
Вже сьогодні зрозуміло, що ті встановлені поетапні розміри тарифу на передачу, будуть недостатніми для відновлення знищеної енергетичної інфраструктури «Укренерго» та виконання покладених обов’язків на ОСП.
То де ж візьмуться кошти для виконання зобов’язань? Як аргумент, наводиться твердження щодо можливого суттєвого збільшення обсягу міждержавних перетинів впродовж 2023 року і пов’язаною з цим можливістю, яка з’явиться в учасників ринку, «при наявності профіциту електричної енергії в ОЕС України реалізовувати надлишок електричної енергії шляхом експорту», і як результат, отримання фінансових надходжень.
Окрім того, Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський на недавній щорічній конференції CEER, у Брюсселі говорив про можливість України «експортувати в ЄС сотні мегават чистої електроенергії та мільйони кілограм зеленого водню». Але для цього треба створити правові та економічні передумови і дати можливість галузі ВДЕ як мінімум вижити в надскладних умовах функціонування енергосистеми в воєнний час, не говорячи вже про те, що підприємства електроенергетичного комплексу (електростанції з ВДЕ) залишились сам на сам із проблематикою відновлення руйнувань та пошкодженнь, завданими внаслідок повномасштабної агресії.
Крім того, збільшення експорту електроенергії за рахунок ВДЕ можливе лише одночасно із прийняттям Закону про гарантії походження, про необхідність ухвалення якого Асоціація сонячної енергетики (АСЕУ) постійно наголошує вже кілька років поспіль та активно бере участь у законодавчих напрацюваннях. Восени цього року Міненерго розробило проєкт Закону щодо гарантій походження, проте він досі не зареєстрований у Верховній Раді. Тож терміни прийняття та імплементації законопроєкту туманні, як і можливість експорту електроенергії «Гарпоком».
І останнє, що могло б хоч якось покращити фінансову стабільність галузі – перегляд розміру «зеленого» тарифу відповідно до курсу євро за ІІ та ІІІ квартали 2022 року. Ще одна причина, чому галузь недоотримала значні кошти, оскільки оплата за ІІ та ІІІ квартали 2022 року відбувалася за заниженим курсом євро попри те, що Закон «Про альтернативні джерела енергії» передбачає щоквартальне коригування зеленого тарифу.
Оцінку правильності цього рішення НКРЕКП ймовірно будуть давати судові органи. Але виплати виробникам ВДЕ за встановленим раніше Регулятором тарифом наразі зменшились щонайменше вп’ятеро, при тому що у інвесторів ВДЕ є зобов’язання перед банками в іноземній валюті, які потрібно ретельно виконувати. І, наскільки відомо, що вже є позитивне судове рішення на користь виробника е/е про визнання протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо неперерахування на 2 та на 3 квартал 2022 року «зеленого» тарифів та зобов`язано НКРЕКП вчинити дії з забезпечення виконання вимог Закону України «Про альтернативні джерела енергії» в частині щоквартального перераховування «зелених» тарифів у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті відповідного засідання НКРЕКП починаючи з 2 кварталу 2022 року.
Нам вкрай потрібні нові генеруючі потужності. Але виконання положень закону №810-IX, який не тільки в односторонньому порядку зрізав тариф усім виробникам ВДЕ, але і був покликаний врегулювати проблемні питання з виплатами, було фактично повністю проігноровано. Як в таких умовах може відбуватися післявоєнне відновлення України засноване на зелених технологіях, анонсоване з найбільш гучних майданчиків всього світу? Зараз інвесторам доводиться добиватися відновлення своїх прав лише через суд. Держава має визначитися з пріоритетами: потрібна їй відновлювана енергетика зараз чи ні?
ІРИНА СКАЗКО, заступник директора Асоціації сонячної енергетики України.
Матеріал опублікований в інформаційно-аналітичному журналі «Енергобізнес».